[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GJkP69Hjsq8
[/youtube]
Живі істоти квіти, ніби люди.
Вони живуть: серця обігрівать
Вони зійдуть, коли посієш, всюди,
Черстві серця теж здатні зчарувать.
І гріє нас малесеньке багаття,
Яке не спалить, любо буде гріть.
І роблять це так просто, із завзяттям.
Ось спробуйте пелюстки, обійміть!
Неквапно п"є бджола нектар із квітів.
Росу спива пробуджена земля.
Ви - радість і краса у цілім світі...
Ви - пісня щонайкраща солов"я.
І люди дуже схожі так на квіти.
Не можеш відірвать від них свій зір.
Вони до тебе можуть шепотіти.
А ти словам тим ніжним просто вір.
Даю я перевагу квітам жовтим,
Дарма, що в них бувають і шипи.
Вони здаються сонечком багатим.
Чомусь цих колючок боїмся ми.
Квітучий сад багатокольоровий.
Не бійтеся ви ранок від шипів.
Це захист від образ отих раптових,
Хто знищити цю квітку захотів..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681185
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Н-А-Д-І-Я