Проси пробачення у вітру
За крихти суму у очах
За горя випитого літру
І за непевність у речах
Не знаю чи тебе пробачить
Я б не зробила це сама
Хоч вірш пишу та це не значить
Що болю у душі нема
Але не треба співчуття
Слова я більш не хочу чути
Ти зруйнував моє життя
Тепер скажи як все забути
Нехай це буде амнезія
Проте така що назавжди
Цей вірш - моя анастезія
Це крик даль тобі - Зажди
Я б не писала тобі більше
Проте на волю хочуть діти
Вони як вітер мої вірші
Не знають де слова подіти
Проси пробачення у вітру
Допоки спогад з серця зі́тру...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681305
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Sindicate