[b][i]Ще таку вільну Д, не старшу двадцяти,
обличчя щоб бліде і щоб нові світи,
незайнятому Ю відправ, царице Доле,
й листа з словом "Люблю", її та зорі.
- Привіт, втомивсь шукати? Знайшов уже. Я тут.
Давай зімкнемо дати і вимкнем solitude.
- Дозволиш перший дотик до зблідлої щоки?
В цім погляді навпроти заховані зірки.
- Сховаєш мене в серці?
- На зараз чи на рік?
- Аж до самої смерті.
- Не відпущу вовік.
- Може зімкнем ряди веселками і цукром?
Тату зі словом "М И" - дві доленосні букви.
- Пірнемо в океан квіткових почуттів?
Позбудемося ран настоянкою з днів.
- З приходом самоти...
- ...її віді́б`є щит.
Триматимуть світи колони із молитв.
- Забудем імена й адресу самоти.
Це я та вільна Д не старше двадцяти.
- Напишем на зап'ястях цих літер п`ять "Л Ю Б Л Ю".
Пізнай зі мною щастя, це я той вільний Ю.
Д(Де) - Дівчина
Ю - Юнак[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Іра Клочанюк