Іноді краще мовчки, хай як не боляче,
вітер задмухає рани – і стане легше.
В мене уже не думки – голлівудський екшн.
Хочеш – лишайся близько, лишайся поруч і
будуть тобі високі зірки і дотики,
довго тамована ніжність за край проллється.
Камінь під ребрами, бачиш, – тепер, як серце.
Поглядом замотай мене в ляльку-мотанку.
Я берегтиму тишу (як добре, знати, що
часом слова, як монголо-татарське іго).
Все ще попереду. Спи, мій хороший Ігор.
Хай тобі буде тепло, хай буде затишно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Катка