І страх, і сум, і жаль, і каяття -
Іде війна між розумом і серцем…
Це ж так, мабуть, потрібно для життя,
Щоб цукор був завжди впереміш з перцем?
Щоб темну ніч завжди зміняв світанок,
Зігрівши землю променем ясним.
І рано-вранці, вийшовши на ганок,
Удвох із тишею залишитись самим.
І, помолившись, скласти Богу дяку
За те життя, що Він подарував.
За мудрість вчасну і за радість всяку,
І за той погляд, що причарував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Ирина Лысюченко