[color="#2600ff"][b]Я не стеблина, що гнеться від вітру,
Я не листок, що тремтить, ніби дише.
І я не зніжена сонцем квітка,
Не неба безодня,що манить все глибше.
Я не відсоток від чогось - я ціле,
Маю життя і висот його прагну.
Щастя тримаю, мов яблуко спіле,
Ловлю по́смішку долі:"Не все зразу"
Знаю, чому я з'явилась у світ цей:
Красою землі звеличити душу...
І неба, і зір, і листочка, і квітки,
Щоб сонце відкрило життя правду сущу...[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681390
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2016
автор: zazemlena