Кохана моя, як так сталось,
Що ти згубилась в час поночі
Невже затьмарились ці очі
Та зло у очі ці закралось.
Кохана моя! Я чекаю…
Твої слова все серце краять,
Але я вірю та я знаю,
Що сум піде та біль… минає.
Кохана моя! Ти згубила…
Мене, мовчанням на листи.
Мовчав той біль, але не ти
Тобі мовчать давно не сила.
Кохана моя! Не мовчи…
Нехай недоля не здолаяє,
А сердце вірить… сум не знає
Як гасне полум’я свічки.
Кохана моя! Я сп’янів…
Я пив тебе. Від слів хмільних
Тонув у поглядах п’янких,
Та чув,… лиш мову слів твоїх.
Кохана моя! Гаснуть в ночі
Свічки, що ставили удвох.
Та нам постіллю був лиш мох.
Я п'ю цей присмак губ дівочих.
Чому розплакалась роса,
Та лементують зграї в гаю.
Тебе, життя моє, кохаю,
Та шану шлю вам…небеса.
Спасибі вам, за шепіт трав,
За ті безумства серед ночі
За сни мовчазні та… пророчі
Та спокій, що я з нею…вкрав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Dema