Як добре зараз десь на морі –
Відпочиває німий пляж,
Спокоєм дихає глибоким
Пісок на березі в Агрополях,
Постогнує десь сонна хвиля,
Уткнувши ніс у камінець,
Завис над простором безкрилий
Дворогий жовтий комірець.
В акваріумі енно-тоннім,
Чаруючи себе й сторонніх,
Зі світу всього прийшлих, й кровних,
Аврора – золота зоря –
Танцює еротичний танець ночі:
Рифмує простір, думи, гори,
Часи, віки, одежі, мови,
Весь шлях мурашника людей.
Хай божеволіють й шаліють
Разючий Пестум, Рим, Париж,
Чикаго, Токіо, Єгипет –
Кохання опускається з небес
І надихає на оманне,
Просте і вічне, як цей світ,
Невиправне людське бажання –
Йде Афродіта з моря в ніч.
1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2016
автор: Лєна Дадукевич