У нутро моє йшли хворобою,
Тим, що волю мою точило.
Та я пила Вас із жадобою –
То солодило, то гірчило.
Ви світили потужним променем
В дні, що були чорніші ночі.
Світло вийшло космічним комином,
Як сховали від мене очі.
Ви були мені сном навіяним,
Всесвіт ви мені заступали.
Над коханням моїм розстріляним
Навіть круки старі ридали…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)