(повторюючи за Конфуцієм)
153* в іронії: на срібло не купився хто? хто звечора помер?
А мудрістю Сходу китаєць нас вводить в обман:
«Багатство своє ти у серце сховай, не в гаман;
Пізнай вранці істину – ввечері можеш померти».
– О, добрий Конфуцій! О слова солодкий дурман!..
154* в повчанні: шлях і людина
Ти йдеш дорогами життя свій довгий вік,
Ти – мудрість, сила і любов, ти – чоловік!
Та не шукай шляхів, що возвеличать долю, –
Людина ширшим робить шлях – Кун Цю прорік.
155* в подиві:
хто поряд – той робить тебе і твій світ повноцінним
Якою би мудрістю ти не втішався в житті
Закоханий в себе, – самотній, відкинь марноту!
Бо тільки хтось інший тобі може дать повноту
Самого себе – і наповнити час в самоті.
156* в надії: а безсмертя існує!
Вже тисячі літ ми шукаємо правди сліди,
Що небо сховало у істині мудрих китайців:
Безсмертя отримати хочеш? – рахуй-но на пальцях:
Роби лиш добро. І люби. І СИНІВ народи!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681648
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2016
автор: Касьян Благоєв