Свого брата у Гетьмани щоби всралися погани

Біжать  в  вічність  століття,  епохи  і  дати…

Миж    привикли    приниження  жати.

 

Знову  топчуть  ,  як  бидло  години  лихої…

Дикі  зайди  крові  голубої.

 

Холуї  ,  як  жаби    запостили
в  фейсбуках…  

До  роботи  дорвалися  суки.

 

Владне  бидло,    шакали,
гієни,  сексоти…                                

В  юдоботи  пішли  Скаріоти.

 

Українка    сказала,  що
йде  у  Гетьмани…  

Гвалт  зі  страху  вчинили  погани.

 

За  сміливість  нечувану  досі,  в  подяку…

Тони  грязі  в  нас  ллють  з  переляку.

 

Затулили  нам  рота  нема  чим  сказати…

Мусим    знову  Майдани
збирати.

 

Бо  вже  досить  нас    мучити  стільки  ординці…

Заробили  під  зад  ви  чужинці.

 

За  гріхи  будем    в  пень
вас  гидота  карати…

Отаманом    свого
обирати.

 

Честь  і  гідність  слізьми  у  крові  закипає…

Нас  за  Дії…  -  Наш  Бог  оправдає!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681690
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.08.2016
автор: Дід Миколай