Впусти!

Я  люблю  тебе  так,
Що  хочеться  небо  схилити!
І  пробігтись  по  ньому,
Упасти  в  долоні  твої.
Захопити  в  полон  усі  мрії
І  так  залюбити,
Щоб  до  тями  прийшов,
Відірвавшися  аж  від  землі.

Мені  хочеться  так
Одним  рухом  всі  стерти  гризоти!
Світ  покласти  до  ніг,
Загорнувши  у  сонця  тепло.
Щоб  ти  знав,  що  є  сильним
І  можеш  усесвіт  збороти,
Бо  ж  ті  ангели  вірять  у  тебе.
Зіпрись  на  крило.

Я  не  дам  тобі  впасти,
Заглянути  в  сумніву  холод.
Не  впущу  темінь  в  душу,
Не  дам  спопелити  вогню.
Буду  леготом  ніжно  так  пестити
Твій  життя  голод.
Впусти  ж,  милий,  кохання!
Я  небо  тобі  відчиню.

Я  люблю  тебе  так....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2016
автор: Мар’я Гафінець