ЖУК У КАФКИ… (або вірш про народ)

Я  не  жук  у  мурашнику.  я  жук  у  Кафки,  
Всім  лафки,  друзяшки...  Цілую,  всім  лафки...
Я,  як  шут  біля  супер-престолу  монарха,
Як  жулік,  що  вкрав  позолочену  арфу.

Кожен  третій  -  г..вно,  кожен  другий  -  дитина...  
Якщо  вибірку  взяти,  то  буде  завжди,
Кожен  шостий  -  г..вниста  дитина...  Зажди!
Ти  -  не  шостий,  надіюсь,  ти  -  просто  Людина...

Бо  так  думали  всі,  бо  так  думав  і  ти...
Чи  то  світ  такий  дикий,  чи  я  не  такий?
Та  буває,  у  голову  лізуть  думки
Що  ми  просто  заручники  часу  і  днини.

Мені  прикро,  що  я  отак  песимістично
Сприймаю  все  те,  що  відбулось  тепер...
Але  дійсно,  подумай,  багато  людей
Відреклись  назавжди  від  шкідливої  звички?

Навіть  Савченко  шмалить,  ругається  матом,
Бо  г..вно  -  кожен  третій,  бо  ми  всі  -  народ...
Я  -  частина  народу,  я  шостий  чи  п'ятий,  
Не  важливо,  малята...  Є..сь  воно  в  рот!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681900
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.08.2016
автор: Інфант