Повіяв знову теплий вітерець,
І я повітря жадібно ковтаю.
Лише хвилина й вийде сонце десь
За обрієм, а я його чекаю.
Сховала коси втомлена верба,
В ставку,де щойно я зустрів лелеку.
Тече вода повільно, мов журба
Й мої думки несе кудись далеко.
Несміло крізь зелений очерет
Пробилось перше сонячне проміння,
А на воді виблискує портрет
Верби, яка купає тут коріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681928
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.08.2016
автор: T.I.