Ти ж не казав що боліти буде
Ти не казав що наш світ гнилий
Ти не попередив що серце забуде
Та й не сказав що сам ти пустий
Розбиті глеки і сіль на підлозі
Кров що смакує тобі як вино
Й тече прямо з серця воно по дорозі
Ти...А що ти? Та тобі ж все одно
Ти ж не сказав що не любиш давно
Й ніколи по правді зі мною не будеш
Наші стосунки були як в кіно
Не думала я що так швидко забудеш
Як перший сніг у холодному грудні
І літній дощ...Ми промокли до нитки
Вірші що писала доволі абсурдні
І на вікні від долоньок відбитки
Часто буває...Це штучний склероз
Пітьма у душі та у серці мороз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682033
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2016
автор: Sindicate