Мої очі повні сміху.
Із якої дивини?
Речові смішать огріхи --
У глупоти є такі.
Що, дісталось на горіхи!
Бач, учитись не хотів --
Клоунада нам на втіху,
А тобі журба від слів.
Стережися, бо сатира
Б*є, не крестячи перо.
Із обличчя зробить рило,
Всім на сміх, станеш ослом.
Так прославить, не відмиєш.
Будеш йолопом повік.
Чим зарадиш і що вдієш?
Від таких ніхто не втік.
Кинь писання. Не твоє це.
Не сором свої літа.
Не турбуй робоче серце -
Знайдеш інше заняття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2016
автор: seroglazka