Прощання з Галахадом і Гендальфом

1
в  далекій  далекій  галактиці  
не  так  давно  
жили  книжні  діти,  
що  не  знали  ...
та  не  знали  майже  нічого  

вважали  себе  сміливцями  
називаючи  зло  на  ім'я,
на  ім'я  і  без  титулу
трохи  зверхньо  і  
не  ловлячись  на  страх.  
а  злу  все  одно.  

раніше  чи  пізніше  
м'якіше  чи  до  втрати  
     шкіри  
життя  стається  зі  
всіма  книжними  дітьми  

а  в  житті  немає
ні  Грааля,  ні  персня  
ні  Мордора,  ні  Мерліна  нема.
в  житті  орки  схожі  на  людей,
або  ще  гірше  -  є  люди.

2
А  якби  перстень  існував  
(уявіть)
книжні  діти  віднесли  б  його  
захисникам  Міста.  
захисникам  він  потрібен  конче,  
щоб  ВСЕ  ЦЕ  швидше  закінчилось.
(а  все  це  боїться  свого  імені?)

а  може  знищили  би  перстень  
і  потім  пожалкували  а  може  ні
а  може  не  отримали  би  місця  
на  останньому  кораблі  
а    може  забули  б  попросити  вибачення  
у  Гендальфа  
а  може  навчилися  би  з  цим  жити  ?

3
а  може  захотіли  б  
колишні  книжні  діти  
до  порожнечі
щоб  і  цієї  історії  був  автор,
 що  знає  закінчення  і  останнє  слово?

а  може  зохотіли  б  
до  білого  шуму  
замість  красивих  слів  
переписати,
відіграти  назад?

а  може  захочуть  
навчитися  писати  самі  
і  не  викидати  чернетки?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682133
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2016
автор: petra pan