Ти даруй, що так витріщався...
Я тоді був мов сам не свій...
Не знайомився, не вітався,
А відразу припав до вій...
І минали ліси і перони,
Рум'яніло твоє лице –
Ти ж така, ти ж така, як мільйони...
Але я не вірю у це.
Ти даруй, що так витріщався...
Щось на мене найшло, мабу́ть...
А сьогодні собі зізнався:
В мені вії твої цвітуть.
08.2016 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2016
автор: Андрій Тофан