Жили на світі два котики - Чорний Хвіст та Білий Хвіст. Вони одне з одним товаришували.
Одного разу спільними зусиллями упіймали Мишку. "Оце поласуємо!" - зраділи обоє. Та Мишка жалісно запищала: "Відпустіть мене, будь ласка!". Чорний Хвостик промуркотів: "Ще чого! З якого дива?!". А Білому Хвостику стало шкода бідолашної Мишки. А тому він відволік увагу товариша і Мишці вдалося вирватися з лап Чорного Хвостика. "Шкода... така здобич утекла!" - розчаровано мовив. А Білий тихо порадів за Мишку.
Незадовго після згаданої пригоди, з Білим Хвостиком сталася біда - він потрапив у пастку. Як не намагався з неї вибратись - нічого не виходило. Аж раптом в нього з'явилася надія на порятунок - він побачив свого товариша. Однак той не поспішав на допомогу: "Співчуваю, та нічим не зараджу - боюся потрапити у ту ж халепу! Та й лап бруднити не хочеться... Я їх щойно вилизав!". І вже коли останні сили покидали полоненого, нагодилася Мишка: "Якось ти спас життя мені, то ж зараз я спробую врятувати твоє!". Мишка з легкістю перегризла мотузку, за яку зачепився котик. Він подякував Мишці, а сам подумав: "Оце так! Не очікував, що коли-небудь маленька Мишка мені, великому Котові, може у пригоді стати". А з Чорним Хвостиком Білий більше не дружив.
31.07.2016.
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2016
автор: Світлана Крижановська