[i][b]Тієї ночі вітер грав моїм волоссям.
усе довкола крилось тихим безголоссям
і наші почуття оголені та босі.
Хотілось вірити тобі і довелося.
В твоїх словах ні краплі грозової мряки,
ніде не було жодних застережних знаків,
і очі,сповнені любові та подяки.
Я наче не хотіла, та попалась таки.
Весь світ, здавалося, втікав з-під моїх ніг,
десь всередині звучав дико гучний сміх.
З теплом я згадую той доленосний збіг:
я так пручалася, та ти все ж переміг.[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2016
автор: Іра Клочанюк