[i][b]Сміятися! Не можна плакати.
Хай серце розлітається на друзки,
і все життя - суцільна пустка,
одних нещасть пречорна смужка,
і у петлю зав`язана мотузка.
Сміятися! Не можна плакати.
Сміятися! Не можна плакати.
Нехай самотність проїдає до кісток
і не душа - зів`ялий вщент листок,
що впаде на траву з розсіяних думок,
де чорнозем так схожий на пісок.
Сміятися! Не можна плакати.
Сміятися! Не можна плакати.
Хоча й порожніх обіцянок є чимало,
І слів довкола вдосталь. Дій замало.
Все. Зізнаюся. Гра невдала.
Я все програла. Мене зламало.
Сміятися не можна. Плакати![/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682396
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: Іра Клочанюк