Червоніє калина,
знов в садках і дворах,
доглядає онука,
і не спить по ночах.
У калини листочок
захитався у сні:
"Виростай, будь щасливий
ти на рідній землі!.."
Ягоди на калині
заблищали в росі,
проводжає онука,
він всміхається їй.
У калини листочок
захитався у сні:
"Бережися, онучку,
в цій жорстокій війні!"
Червоніє калина,
знов тепер, як колись,
внук шепоче бабусі:
"Повернусь, не журись!"
У калини листочок
захитався у сні,
десь воює онучок
на донецькій землі.
Стали довгими ночі
і тривожними дні,
виглядає онука
і живе, як у сні.
У калини листочок
знов тріпоче у сні,
і здається онучок
усміхається їй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682498
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 08.08.2016
автор: геометрія