усі ми йдемо різними шляхами.
дороги побудовані думками.
в нас свої перешкоди, свої ями,
і немала стіна помежи нами.
усі розходимся, рано чи пізно,
ідемо ми до мрій своїх наскрізно,
плекаєм долю різними думками —
будується стіна помежи нами.
всі ті, хто разом був колись давно
розбіглись, розлетілись все одно.
не варто сподіватися, що люди
назавжди поруч із тобою будуть.
одні приходять, інші вже зникають,
люди по різному шляхи плекають.
чиясь дорога перетне твою,
й почуєш раптом "я тебе люблю".
почуєш раптом ненависті слово,
добра, чи зла, а може й іншу мову.
буде і щастя, та буде і скрута —
нам головне не збитися з маршруту.
в кінці всі стіни стануть парканами,
ще мить — немає стін помежи нами.
бо головне ж бо до кінця дійти
і місце у житті своє знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682510
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: codyein