У спілої алички,
Кругленьке жовте личко,
Всміхається малечі, підморгує з висот.
Уже вона не кисла,
На гіллі довго висла,
Ваги набрала й соку і проситься у рот.
Зірве її з гіллини
Для любої дитини
Матуся , дбайно вмиє, в полумиску подасть.
Або компотик видний,
Варення чи повидло
Зварить, під кришку вмостить - на зиму, про запас.
Видний – кислий (діалект гал.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682515
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 08.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)