Дійові особи:
Оксана Коваленко - дружина;
Іван Коваленко - чоловік Оксани;
Гостя - жінка, що прагне розірвати шлюб Коваленків.
З а в і к н о м т е м р я в а. У б у д и н к у К о в а л е н к і в г о р и т ь с в і т ло.
Р а п т о м д з в і н о к у д в е р і. В і д ч и н я є О к с а н а.
Г о с т я: Добрий вечір у Вашій хаті! Іван Коваленко тут живе?
О к с а н а: Добрий... вечір. Тут... (здивовано)
Р а п т о м з і н ш о ї к і м н а т и в и б і г а є І в а н, к р и ч и т ь з л я к а н о.
І в а н (до гості): Чого тобі треба, заразо!
О к с а н а (здивовано, не розуміючи різкої реакції чоловіка): Іване, що з тобою?
Хто ця жінка?
І в а н (до гості, ігноруючи запитання жінки): Не смій!
Г о с т я (з реготом): Хто я? Кохана жінка цього чоловіка, що стоїть поряд з Вами! Глядіть, як накохалися! (розстібує плаща та показує живіт). Хлопець буде, та Іваном не назову, аби не став таким пройдисвідом, як його батько.
О к с а н а (ридаючи, кидається з кулаками на чоловіка та б'є його в живіт): Це правда, скажи, це правда?
І в а н (розгублено): Я так... зайшов... сумку важку цій жінці до квартири доніс. Тільки й всього, повір, Оксано!
Г о с т я (з насмішкою): Ага, так випадково, що потім ще п'ять місяців час від часу забігав... на чай.
О к с а н а (беручи з кутка віник, гамселить ним чоловіка): Негідник, Сволото!
І в а н: Та бреше ця жінка, Оксаночко! Аферистка вона! Я дійсно до неї декілька раз заходив... по справам... на чай. Але до живота (показує на собі жестами) не маю жодного відношення.
Г о с т я (з сарказмом): Аякже, не маєш! Приставав, а тепер відбріхуєшся!
І в а н: Ти чому з нас дурнів робиш? Не було в нас нічого, не-бу-ло!
Ч о л о в і к з л і с н о к и д а є т ь с я н а Г о с т ю
і р а п т о м в н е ї з- п і д с у к н і в и п а д а є п о д у ш к а, "ж и в і т" з н и к а є.
І в а н (дорікаючи, звертається до дружини): Ну що? Е-е-е... а ти мені не вірила.
О к с а н а п і д н і м а є п о д у ш к у з п і д л о г и т а п р о г а н я є н е ю
Г о с т ю. Ч о л о в і к п р и є д н у є т ь с я д о д р у ж и н и.
О б о є: Геть з нашого будинку, пройдисвідко, геть!
Н е п р о х а н а Г о с т я з п о с п і х о м п о к и д а є б у д и н о к г о с п о д а р і в.
І в а н (обіймаючи дружину): Ну що я тобі казав... а ти...
О к с а н а м о в ч к и т у л и т ь с я д о ч о л о в і к а.
З а н а в і с.
К і н е ц ь д і ї.
Фото: Студентський драмтеатр.
07.08.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2016
автор: Світлана Крижановська