Видно, стали ночі холодніші,
Чи з'явився так раптово страх...
Несміливо кутаються вірші
В паперові пончо на столах...
Їх минули леза і цикута,
І зоря на прізвисько „полин”,
Та не можуть, стомлені, заснути
Під гудіння кавових машин...
Близько подих осені-чаклунки...
Кілька зморщок на листок чола...
А на шибці - слізні візерунки:
Злива надвечірня почалась...
Серце заспокоїти готова,
Мріям тим, що так і не збулись...
Мовби позахмарна колискова
Для рядків, народжених колись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682532
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: Віктор Банар