Два зелених океани, що дна не мають,
два зелених океани, що поглинають,
два зелених океани, що не відпускають
два зелених океани добротою сяють…
Ці океани то твої прекрасні очі горять –
зелені очі, що усмішку світлу відтіняють.
Зелені очі, в яких хочу потонути,
потонути і більше ніколи не виринати.
Зелені очі, від яких погляд не відірвати,
очі, які словами не описати...
Вони навіки душу полонили,
але ж як не хочеться щоб її звільнили!
Ці зелені очі є символом чистоти,
ознакою висоти неземної чистої краси;
дві зіроньки ясних в просторі сіроти
без яких неможливо проти течії плисти.
Твої очі то вмістилище неземної краси,
адже вся краса світу помістилась туди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2016
автор: VictoR