Осінній смуток у вікно зайшов
І зовсім я чомусь йому не радий
Неначе літом щось нове́ знайшов
А зараз непомітно знову втратив
Всі па́рки вмить наповнились водою
Дощі їх щедро з неба поливають
Дерева вкрились тінню золотою
І вулиці повільно холодають
В душі тако́ж цей холод і туман
Немов із вулиці пройшов у тіло
Здається наче хтось вчинив обман
Від холоду аж серце затремтіло
Не знаю я, що сталося зі мною
Погода душу наче розриває
І злива за вікном стоїть стіною
Останки літа так безжально убиває
За хмару тепле сонце вже зайшло
Від світу в ковдрі хочеться сховатись
У вирій нині літо відійшло
Але я встиг у нього закохатись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682561
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: Денис Мірошин