Коли червоний з чорним
Зіллються кольори,
Саме таким учора
Виднілося згори
Все небо… Колір болю
І туги, і біди,
А виросло з любові,
Що всіх вела сюди.
І боляче, і гірко
І серцю, і душі:
Прийшли Пушилін, Гіркін,
Чеченці – всі чужі.
Що в нас вони забули?
Прийшли народ карать?
Дурить людей з трибуни,
Чи м’язами пограть?
Чому ж Донбас піддався
Кремлівським холуям?
Чому не розібрався?
Ще скільки треба ям
Для тих, хто під роздачу
Потрапив? Кулі… «Град»…
Одна у нас задача:
Загарбників прогнать.
Всім миром, усім разом
Стрілять, як вош, давить
Чужу бридку заразу,
Кордони відновить.
І спустить небо диво
У степовий той край,
І зможе все Людина,
Й земний збудує рай!
15.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682659
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)