[i]Сьогодні хмарки так красиво неохайні,
Навіть я забувся і підріс,
Уже ковтаю їх по ложці чайні,
В пізнання - вату опускаю ніс...
Внизу мурахи - люди копошаться,
А я ось тут, де неба благодать,
Неначе відбувається причастя,
Щоб жити в дусі і не помирать...
Іще хоч трішки тої смакоти,
Куди Ви милі ? Я за Вами.
О, Господи, за все мені прости,
Мозіль натерли світу цього рами...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682711
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Мандрівник