Прямує літо до заграви

Гарячі  дні,  холодні  ночі  і  зорі  ближчі  до  води.
Вже  трусить  яблука  охоче  до  Спаса  серпень  молодий.
Стерня  в  полях  їжакувата,  туман  волочиться  в  яру.
Та  світла  сонячна  соната  як  лід  розтоплює  журу.
Солодкий      меду  й  хліба  запах    клубочиться  попід  вікном.
Шукає  літо  десь  на  мапах  проміння,  вижате  серпом.
Серпневий  сон  колише  трави  і  росить  квіти  у  саду.
Прямує  літо  до  заграви  сестру  покликати  руду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682749
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Оля Андрієвська