"В Україні олігархи не тільки крадії,
вони ще є ворогами українців"
Олігарх є олігарх.
Олігарх душі не має,
олігарх накрав в гріхах,
та в святого грає.
Від грошей при владі він –
олігарх солодкий…
Чи таких чикали змін
ми, зірвавши глотки?
Зажурились козаки
(та вже й поодинці)
що при владі з їх руки –
не українці.
Не журіться, може вже
почистять криниці
отакі, як той Рошен –
не українці.
Українці ж на межі
між пеклом і раєм,
кожен з тисячі стежин –
одну вибирає.
Ту одну заради всіх,
що поміж руїни,
ту, яку стоптати зміг
до серця України.
До серця України –
матері народу,
від дитини до дитини,
від роду до роду.
Не журіться козаки:
кулі серце минуть,
і від нашої руки
московіти згинуть.
І звеличиться козак
у віках віднині,
закипить життя казан
по всій Україні.
Запануємо в сім’ї,
в сім’ї вольній новій,
все здобудемо самі
у правдивім слові.
Москалів патріархат
Господь Бог покине,
крадіїв олігархат
в Україні згине.
Україна зацвіте
від Сяну до Дону,
і Господь у ній буде
рідного дому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682842
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.08.2016
автор: mavlail