Так скучив за курсором що тікає
Від слів, від рим, від натовпу думок,
Від правди, що у груди проникає,
І так болить, і так мене лякає,
Що губи в кров, і рота на замок
Все на папір, вірніше по екрану,
Розмажу непотрібні почуття
І байдуже оті відкриті рани,
Я ще живий, мені здаватись рано
Хоч сумнів є - чи справді то життя
Та я стерплю, переступлю образи,
Ні, не пробачу, просто обійду
Хоча здавалося б, іти до скону разом
Та не тепер, ма́буть наступним разом
Маб́у́ть на щастя, ма́буть на біду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2016
автор: MC_Yorick