Головна тема
Так само, як свободу – птиця й звір,
медуза й риба – воду, суслик – землю,
люблю я авторучку і папір
та знаний образ Музи в мить богемну.
Тоді моя душа сягає зір,
що рясно так мережать далеч темну.
І вже черговий, з волі Бога, твір
постати має в іпостасі щемній.
З небесно-неземним цілком земне
неждане й ждане у тугому сплеті
усе ж стає надбанням для поетів.
Не обминає щастя і мене.
На все життя в нім стверджено одне,
що Україна – краща на планеті.
–––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2016
автор: Анатолій Загравенко