Посланець
Наглядач із Поліції карми
Увіходить навшпиньки в мій сон.
Він посланець Всевишньої дхарми,
Із якою гряде в унісон.
Він думки мої з духом звіряє.
Може, це мій ефірний двійник?
І масали випрошує — чаю,
Від якого в тім світі відвик.
У кармічне досьє занотує,
Що в цілому все в мене гаразд.
Тільки я надаремне і всує
Зневажаю всіх, хто pederast...
Каже, що на тонкому я рівні —
Ну, напевне, вже майже чернець.
А у світі людей, безсумнівно,
Я тварина і в житі ловець.
Що у снах пізнаю вищих духів,
Пантеони космічних істот.
Що володар я сонячних рухів
У аштанзі віньясі. От-от!
Бачу демонів і покемонів
Просто так, не у снах — наяву,
Без усяких зусиль і айфонів.
Наче попід ногами траву.
І в мені умикається голос,
Що до мене шепоче: “Вставай!”
...Грає Radiohead “Karmapolice”.
Прокидаюсь. Це пекло чи рай?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682906
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2016
автор: aleksgun