Похмуреє небо на землю упало,
На землю упало й накрило туманом.
Накрило туманом, і сонця так мало,
Так мало, і так забагато омани.
І вітер спустився й повіяв грозою,
Повіяв грозою, і смерч закрутився.
І смерч закрутився. Не буде покою,
Покою. Лиш пустка. В ній смуток
лишився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2016
автор: Жанна Білавич