Дитячi таємницi. 2 частина

Ой,  говорять  -  не  за  нашої  пам'ятi,  пригода  вiдбувалась.
Тут  шапка  зелена  казковою  мовою  до  дiтей  зверталась.
-  А  невiдомо  скiльки  часу  з  того  дня  минуло?
-  Нi,  та  якось  до  кiмнати  щось  у  вiкно  стрибнуло!

Зелений  коник-стрибунець  сьогоднi  у  гостi  завiтав
Й  людською  мовою  малят  веселих  тихенько  запитав.
-  Чув  я,  дiти,  що  ви  любите  пригоди  незвичнi.
Чарiвнi,  смiшнi,  кумеднi,  майже  фантастичнi?
Якщо  це  правда  -  ось,  тримайте,  цей  зошит  бузковий
Розгорнiть  його  -  й  перед  вами  лiс  з'явиться  казковий.

Оце  дива!    Опеньок  з  суницею  щось  гучно  спiвали
Дуби  старi  разом  з  ялинками  у  вальсi  закружляли.
Грали  у  футбол,  чомусь  десять  таймiв,  бiлки  i  ведмедицi
Вовк  з  кабаном  захопились  в'язанням,  взяли  до  рук  спицi.

Свої  полотна  сорока  з  дятлом  у  галереї  виставляли
А  журналiсти  цвiркун  з  джмелихою  про  них  сюжет  знiмали.
Чи  то  були  пригоди  цi,  чи  то  лише  наснилися,  -
Але  спогади  приємнi  дуже  в  малят  залишилися.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683278
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.08.2016
автор: Дмитро Кiбич