А її куди?
Куди її?
Золотаво-легку, повнокрилу,
А подекуди –
Розпечено-гарячу, багряну, пекучу,
Що виїдає всю середину,
Чи текучо-блакитну,
Мудро-плавучу,
Що Альпійською річкою
Прибуде і піде,
Залишивши мокру траву
І каміння.
Куди?
Ні лелекою в небо пустити,
Ні мотузково замкнути у хаті.
Ношу її
Легкістю / важкістю,
Тепло-гарячістю,
Гладко-колючістю,
Світанковою світлістю.
Не відпущу
І не тримаю,
Сама не піде, то й не заставлю.
Живу із нею,
Ранки стрічаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Yana Тymur