Серце тихенько дише,
Дихає ще допоки.
А доокола тиша,
А доокола спокій.
Слово впаде у вухо,
Тіло впаде у постіль.
Тільки душа щодуху,
Мовчки порине в простір.
Будеш літати світом,
Наче свята істота.
Сльози проллються світлом,
По небесах – висотах.
Впадуть росою сльози,
Землю засіють дрібно.
Понад рікою в лози,
На павутину срібну.
Будуть радіти люди.
Вічно душа – зірниця,
Комусь світити буде,
Комусь вона присниться.
2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський