Кава постіль ранок
Новий день
На роботу у метро
Пірнаю
Це життя, марнується
Минає
Друзі інтернет і телефон
Буття
Що? Коли? Де? Як?
Не знаю
Просто все марнується
Минає
Дівчина, родина, та близькі
Це моя сім'я
Я знаю, що багато
Встигну ще зробить
Бо це все марнується
Минає
Фільми, диски, іграшки нові
Це відволікає
Ще багато часу для розваг
Але й це марнується
Й минає
Відпочинок для душі
Знайди
Стільки часу для життя
Лишилось
Тільки зрозумій, одне
І воно змарнується
Й мине
Все колись піде у забуття
Помарнішають нам дні-години
І мине твоє життя, як свічка
Що горить й догорає щохвилини
Не марнуй на пустодзвін даремно
Почуття цінуй, хоч невзаємне
Шаленій і божевільним кроком
Йди до мрій і душу май глибоку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683534
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2016
автор: Miriamina