Спіть…

Світ  кругом  збожеволів:  жадоба,  
насилля  і  страх.
Та  зіниці  розширені  в  паніці  -  
це  ж  безкінеччя:
Були  владність,  і  рабство,  і  віри  
зотлілої  крах.
Були  гордість  і  ницість,  і  слава,  і  
мертве  безчестя.

В  нічній  темряві  зорі  згасали
німим  одкровенням.
Ми  не  бачили.  Сліпо  кидались
у  вир  забуття.
Час  висів  над  усім,  споглядаючи
дивне  смирення,
Коли  відчай  натхнення  черпав
з  чергового  кінця.

Ніч  безлико  і  тихо  ступила  
уже  над  містами,
В  снах  даруючи  спокою  мить,  
хвильку  тиші  й  добра.
Спіть  собі,  маргінали.  Спіть  мирно,  спіть...
Бог  вже  із  вами!
...Пульсом  гаряче  чорна  землі  
ота  рана  жива....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683545
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2016
автор: Мар’я Гафінець