Небесно… неземна


Та  ти  якась,  ледь-ледь,  не  та.
Ти,  то  з  небес  або  ж  земна,
А  може,  ти  не  розумієш,
А  може,  ти  мовчать…  воліє.

Чи  позабула  ти  слова,
Питалась    долі,  тільки  та...
Забула  мову  слов'їну
Лиш  мовчки…    поштовхи  у  спину.

Казали  зорі,  все  пройде
Дай  трохи  часу,  промайне
І  біль  і  сум,  мовчання  в  ночі.
Ще  приласкають  тебе  очі.

Ще  з  губ  злетять  слова  твої,
Що  ти  кохаєш.  Як  у  сні.
Як  у  вi  снi  ширяють  крила,
Що  не  земна,  з  небес  та  сила.

Та  сила,  що  кохання  щире,
Собою  напува  щосили.
Та  ледь  вiдшукую  слова,
Що  ти…  небесно    наземна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683709
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2016
автор: Dema