кінчиками пальців води по обличчю,
так ніжно кохай моє згорблене тіло.
я більше нікого уже не покличу,
я більше нікого.. в мені все горіло.
ти чуєш як тихо.. так тихо курличу
і сонним поглядом я дивлюсь на тебе.
дозволь хоч на час це щастя позичу..
я ж більше "ніколи нікого тепер"
..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2016
автор: Victoria Ulynets