Коли від болю стиснуться вуста,
Обпалиться душа від світу,
Я і тоді горітиму дотла,
Бо не бажаю просто тліти.
Коли спаде із мене білий цвіт,
І старість підійде зрадливо,
Я все одно любитиму цей світ
І буду все одно щаслива.
Коли ж мене тихенько позове
В краї далекі потойбіччя,
Тоді побачиш в розчерках небес
Моє усміхнене обличчя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683727
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2016
автор: Лариса Журенкова