твоїх поцілунків детектор брехні
мою душу навиворіт швами над ранами
чого б це? для чого тобі і мені
крок по тросу над тьмою провалля?
еквілібр твоїх рук до мурашок спини
до затримки між видихом вдохом скелета
що по шафах моїх напускає вітрів
і я знову стаю безхребетним
тут так мало тебе - тільки тросу струна
і клітини грудної дабстеп аритмії
можеш випити кров залишивши життя?
якщо можеш чому не дієш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: Андрій Люпин