Ілюзія, діффузія ніхто не розби́рає
Як серед ночі душу, жага розди́рає,
Принц "малий", й "мала" принцеса,
Собі ради дать не можуть, без ознак абсцессу!
А абсцесс як нам відомо ріжуть по живому,
Але ніхто з "королевства" не готов то то́го.
От ділема як то вийти із кута глухого,
Щоб не сильно травмуватись одній та одно́му.
Час давав все зрозуміти, йшли роки мінливо,
Але погляди горіли, та мана зрадлива.
Стало все відомо, коди і паролі,
Крутить мутить тая вдача, шка́лить градус крові.
Просто так не буде, тут купа обставин,
Хтось за нас вже вміло шахи всі розставив.
Він за нас зробив ті ставки, карти на стіл кинув,
Бо не треба мутить воду можна і загинуть.
Помирать з тобою, одна насолода,
Це не я кажу, це фібра, серце розпорола.
Маячня, якесь безглуздя, і що з цим робити,
Почуваюсь наче бабця у того корита.
Знаю знаю, це не до́ля, щастя це тягнути,
Але як нам можна той кут обми́нути?́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: talisman