Серпневий вечір знову впав до ніг,
Легким туманом ліг на теплі ріки.
І прохолодою він вміло зміг
Покрити денній спеці важкі віки.
У вікна людям він позаглядав
І зорі рясно висипав у небі.
Повітря сповнив пахощами трав,
А вогнища все рвали з небом греблі.
І повний місяць виглянув з-за хмар,
Підкресливши всю таємничість ночі.
Ще трішки - і поверне календар,
Показуючи осені похмурі очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683880
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2016
автор: Куліш Анатолій