КОЛИ МИ ДВОЄ

Край  мій  волошковий
І  тумани  сині.
Птахи  із  далека,
Що  несуть  «курли».
Тут  моє  кохання  -
Тут  Волинь  велика,
Через  її  землю  вдаль  
Путі  лягли.

Пахнуть  вуста  медом,
І  німіють  губи…
А  в  очах  глибоких,
Мерехтять  зірки.
Із  тобою  в  парі,
Я  позбувся  згуби,
Наші  разом  кроки  –
Береги  ріки.

Щемку  пісню  разом,
Заспіваєм  двоє…
Бо  квітнева  доля
В  нас  одна  на  двох.
Вірність  і  кохання  –
Це  є  наша  зброя,
Бо  ми  так  хотіли,
Так  хотів  і  Бог.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: Віталій Назарук