Принишкла кімната, як бранка порожньої тиші,
Лиш кіт у куточку муркоче своїх молитов
І зірку вечірню закоханий місяць колише...
Раніш, пам`ятаєш, жила в цій кімнаті любов!
Раніш, пам`ятаєш, сміялися барвами квіти,
І ми у життя йшли шляхами відпущення й прощ!
Хотілося жити, кохати, співати, радіти!..
А зараз так холодно й порожньо! Вітер і дощ...
А зараз бурмоситься вечір холодним мовчанням,
І ніч до вікна притулилася й німо мовчить...
Ми з місяцем разом не спатимем аж до світання,
Чекатимем сонця, щоб неба всміхнулась блакить!
Дякую моїй донці Аліні за чудові ілюстрації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684100
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2016
автор: Анатолій В.