Птах цей має довгий дзьоб,
Бачить жабу - хилить лоб,
Мить - і кваки вже немає,
Птах її жує, ковтає.
Ситий він, то не в гризоті,
Чап-чалапи по болоті.
Дбає також птах про рід,
Діточкам несе обід.
Всуне жабу в дзьоба, вмить
До гніздечка полетить.
Дітям корм до дзьоба кине,
Тоді трохи відпочине.
Наберуться сил малята,
Корм самі підуть шукати.
(Чапля)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)